Любимівська  загальноосвітня  школа  І-ІІ ступенів почала працювати  ще  з далекого 1907 року.  Побудував  її  на власні кошти   Маслов  Іван  Кузьмович,  в якого  була своя цегельня і майстри, які  допомагали будувати. В будівництві школи  активно допомагали і односельчани: хто підводами, а хто кіньми. Так спільними  зусиллями і було її збудовано.

Тоді це була церковно-приходська школа. У ній  було лише  чотири  класи, але в  той час мало хто міг здобути й таку освіту.

Першою вчителькою в школі була Ганна Миколаївна Панова. До навчального  закладу  ходило більше 70 дітей. Увечері після уроків у приміщенні школи проходив лікбез, де Ганна Миколаївна читала газети, революційні прокламації. В листопаді 1907 р. становий пристав заарештував Панову за революційну роботу.

На зміну Ганні Миколаївні прийшов учитель  Паляничка. Він   пропрацював недовго, тому що був також заарештований за революційну роботу та відправлений до Катеринославської в’язниці.

Пізніше у  школі працювали вчителі - Варвара Іванівна Султанбєєва,  Роман Федорович Ісаєв.

В одному класі стояло чотири ряди парт: на першому - сиділи учні 1-го класу, на другому – 2-го класу, на третьому – 3-го класу , на четвертому – 4-го класу.

В 1907 році школу прийняло земство і вона стала називатися земською.

В 1920 році в Любимівці  відкрилась початкова школа.

… Час плинув. Обладнувалися класи, розширювалися приміщення шкіл. Вводилася обов'язкова початкова, а потім і семирічна освіта. В 1935 р. школа стала семирічною. Початкову і семирічну школу відвідували учні з сусідніх сіл: Шевченкове,  Весела Долина.  Так  як приміщення було замалим, щоб прийняти понад 100 учнів,  навчалися у дві зміни (аж до 1961 року). Навчання проходило в різних приміщеннях. У приміщенні старого магазину (сучасна вулиця Кооперативна) знаходився шкільний корпус, де навчалися учні початкових класів.  Приміщення було тісним,  тому  в одній класній  кімнаті навчалися по два класи: 1-й і 3-й та 2-й і 4-й. Учні старших класів навчалися в приміщенні старої школи (сучасна вул. Шкільна). Був ще один будинок (також по вул. Шкільній),  в приміщенні якого спочатку  знаходилися дитячі ясла, а потім  навчалися учні 5 і 6 класів.

У період Великої Вітчизняної війни школа не працювала. Німці перетворили школу на стайню.  Важко повірити, що з класів, в яких діти донедавна лунали дитячі голоси і було чути сміх дітей, долинало коняче іржання,  тхнуло гноєм.

Вересневий день 1944 року приніс радість на шкільне подвір'я. Залунали голоси малят, змішані з басами юнаків. Директором школи в цей час працював Коваль Петро Кирилович. Працювали, віддаючи дитячим серцям свою любов та тепло душ, вчителі: Цівко О.Д., Оселедець С.А., Цівко Ф.І., Береза О.Ю., Овчаренко О.Т.

В 1950-1951 рр. в школі навчалося вже 206 чоловік. Зросли вимоги до школи. Впроваджуються в життя освітні реформи. В 1959 році школа стає восьмирічною.

В 1961 році директором школи призначено Гулія  Івана Денисовича. Старе приміщення було затісним, тому будується нове приміщення школи, в якому з'являються спортивний зал, кабінети  фізики та хімії. Школу було відкрито на честь 50-ти річчя Жовтневої революції.

З 1967 року в школі змінюється багато директорів: Чемерис М.С., Крамаренко І.Д., Мавдрик Д.О., Недоснований В.О. Майже 10 років директором школи працював Левченко В.І.

Із вдячністю згадують жителі села вчителя  початкових класів  Крутька Василя Миколайовича, який любив і поважав своїх учнів, спонукав їх до творчості.

Значну роль у виховній роботі школи відігравала піонерська організація. Дружина школи носила ім'я героя Олега Кошового. Юні піонери організовували  походи, експедиції по місцях бойової і трудової слави району, брали участь в експедиції «Літопис Великої Вітчизняної війни». В школі був створений музей бойової слави. Тимурівські загони допомагали ветеранам війни та праці.

Учні  школи  брали  активну  участь  у  військово-спортивній грі «Зірниця». А в 1972  році  команда  школи  під керівництвом  Кривобока Г.В. зайняла ІІ місце в районному турі гри і була нагороджена грамотою і кубком. Можливо, саме гра «Зірниця» спонукала учнів  Соколенка В., Гончарова В., Гострого В. здобути військову освіту і стати військовими.

У далекому 1979  р. з честю виконали свій інтернаціональний обов'язок  випускники школи: Волошин Віктор Миколайович, Діхтяр Сергій Володимирович, Кочерга  Микола  Миколайович.

У школі працювало багато подружніх пар: Мавдрик  Дмитро Олексійович та Валентина Павлівна, Недоруба Григорій Григорович та Валентина Федорівна, Лисковець  Леонід Васильович та Надія Петрівна, Недоснований Віктор Олексійович та Ольга Василівна, Шевченко Володимир Іванович та Раїса Григорівна, Бас Микола Якович та Наталя Володимирівна, Підточий  Анатолій  Омелянович та Катерина  Василівна,  Кривобок  Григорій Іванович та Раїса Василівна.

З 1989 року в школі працює стабільний педагогічний колектив в складі     Адамчук О.П., Діхтяр А.М., Миросенко Н.М. та ін. В цей рік її директором  призначено  Рященко К .Д.  З 1990 по 1995 рік в школу проведено газ, водяне опалення, побудовано котельню, підсобне приміщення, добудовано до школи майстерню.

 Знову реформи в освіті - і восьмирічна школа стала дев'ятирічною.       

Школа  продовжувала  жити  бурхливим, цікавим життям. Учні брали участь в районних заходах, предметних олімпіадах, спортивних змаганнях.

З  сумом і болем згадують випускники  школи  вчителя  трудового  навчання  Андрейченка   Сергія  Григоровича,  який  так  рано  пішов  з життя. Пройшовши  випробування   Афганською  війною, він  залишився  надзвичайно доброю  і  порядною  людиною. Любили  і  поважали Сергія Григоровича як учні школи, так і  вчителі.

        Спливали роки...Любимівська дев'ятирічна школа стала неповною середньою  школою, а  потім - Любимівською   загальноосвітньою  школою  І-ІІ ступенів ( з 2005р.).

        З 2005 року педагогічний колектив   очолює директор  Рященко Світлана Анатоліївна, яка опікується шкільною родиною і забезпечує надійний фундамент  для  розвитку навчального закладу. Вона  зуміла об’єднати навколо себе не тільки творчий колектив педагогів, а й батьківську громаду мікрорайону. Організовується піклувальна рада,  до складу  якої входять батьки,  керівники  фермерських  господарств, які знаходяться на території села. В школу придбано телевізор, ДВД програвач, комп'ютерний клас з 5 сучасними комп'ютерами, побудовано басейн  для зберігання питної води, проведено проточну  воду в приміщення школи та багато іншого.

      Протягом багатьох років існувала проблема побудови внутрішнього туалету. Спільними зусиллями працівників школи та фермерського господарства було виконано всі необхідні роботи. І ось з 1 вересня 2014 року у школі функціонує сучасно облаштований  туалет.

    У 2007 році школа відсвяткувала свій столітній ювілей. На святі були присутні представники влади, закладів освіти, вчителі-пенсіонери, жителі та гості села. Цього святкового дня звучало багато  вітань, щирих зізнань та  душевних   спогадів  про шкільні роки.

     1 листопада 2012 року в Любимівській  загальноосвітній школі І-ІІ ступенів  відбулася радісна подія  – відкриття  дитячого майданчика. Дитяча мрія  здійснилися  завдяки  підтримці  народного депутата Д.Шпенова та голови  фермерського  господарства «Сім  вітрів»  І.Д. Великого.

     З  метою виховання  в учнів патріотизму, шанобливого ставлення до історії своєї країни,  для учнів школи були  організовані  екскурсії до могили  кошового  отамана  І.Сірка,  яка  знаходиться в  с. Капулівка  Нікопольського   р-ну,  на о.Хортиця  Запорізької обл.., в Нікопольський історичний музей.

         Кожної весни учні  школи беруть участь у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу в твоїх руках», організованій з ініціативи Державного лісового господарства України за підтримки МОН України.

    Ще декілька місяців тому слово «війна» було для нас чимось далеким і незрозумілим, почутим зі сповідей наших дідів та прадідів, та в наше мирне і розмірене життя увірвалась війна на Сході нашої країни.

         У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв   Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуло патріотичне виховання дітей та учнівської молоді. Виховна роботи  навчального закладу  спрямована на виховання учня як особистості, як патріота, громадянина України. 

        Особливого значення в школі надається волонтерській роботі, метою якої є психологічна та моральна підтримка захисників України. Учні школи беруть участь у акціях: «Лист захиснику України», «Хвиля доброти». Діти пишуть листи, малюють малюнки, виготовляють синьо-жовті плетінки на руки, обереги для наших воїнів. Колектив школи ініціював акцію «Подаруй шоколадку  бійцю АТО», до якої  долучилися інші заклади освіти нашого району.                                        

       У школі проводяться уроки мужності, тематичні уроки, години спілкування, акції пам'яті, виховні заходи за участю  учасників  антитерористичної операції.

      У листопаді 2014 року відбулася зустріч з учасниками АТО – випускниками школи.  На заході була присутня голова Софіївської районної ради Шевцова Надія Дмитрівна.

      25 грудня 2014 року відбувся виховний захід «З Україною в серці», на який були запрошені  бійці 93-ої бригади, учасники АТО. Учні школи підготували для захисників концерт, з цікавістю слухали розповіді про життя на фронті. На згадку про захід учні подарували захисникам України власноруч виготовлені подарунки та маскувальну сітку.

         У школі обладнано кабінет, в якому розміщено стенди, що відображають події збройної боротьби Українського народу за територіальну цілісність нашої країни, участь випускників школи в антитерористичній операції. Тут розміщено і прапори з підписами і побажаннями учасників АТО.

       З глибоким сумом учні та вчителі школи отримали  звістку про трагічну смерть голови фермерського господарства «Сім вітрів» Івана Дмитровича  Великого. Хоча він і не був жителем Любимівки, але впродовж десяти років опікувався школою, допомагав  місцевому клубу, турбувався  про  сільську громаду.